Країна льоду, північного сяйва і геотермальної енергетики

Ісландія (в перекладі «країна льоду» або «крижана країна»), всупереч своєму «льодовий» назвою, навіть взимку не так холодна - середньомісячна січнева температура -4ºС, що радує поспішають до термальних джерел туристів. Найбільший в світі острів вулканічного походження володіє унікальними комплектом природних чудес: найбільшим льодовиком, найпотужнішим водоспадом, цілої долиною діючих вулканів, що нагадує місячну поверхню. Величезна кількість вулканів і гейзерів - джерело унікальної державної енергетики, країна може обходитися без нафти і газу, опалюючи будинку гарячою водою прямо з свердловин. У той же час, фіордами і льодовиками вона схожа на Норвегію, ландшафтами - на Південну Патагонії. Червневий день тут нескінченний - сонце не йде з неба над Ісландією, а взимку світловий день триває близько п'яти годин, зате на небі щосили палахкотить північне сяйво. Незвично мініатюрний для столиці Рекьявік затишний і зелений, його називають найпівнічнішою і найбагатшою столицею світу, навіть самі ісландці жартують: «Щоб повечеряти в Рекьявіке, доводиться брати кредит». Тут немає підприємств, зате кілька десятків термальних басейнів, а екскурсійним інтересам відповідає хіба що історичний центр - як зразок ранньоскандінавскої архітектури. Продегустувавши в одному зі столичних ресторанчиків місцеву горілку Бреннівін з кмину і картоплі, яку ісландці називають «чорною смертю», туристи спрямовуються в долину природного парку «Тінгвеллір», гуляють біля озера Тінгвалаватен, досліджують поля Тинга, де колись засідала перший парламент вікінгів - альтинг. І слухають нескінченну низку легенд і переказів про ельфів і тролів, хранителів цих місць.